Новояворівськ
Новоя́ворівськ — місто районного значення у Яворівському районі Львівської області. Розташоване на висоті 300 м над рівнем моря на межі Розточчя і Надсянської низовини у верхів'ях річки Шкло.

Новояворівськ відносно молоде місто, засноване у 1965 р. як робітниче поселення «Янтарне» біля великих потужностей виробництва сірки, саме тому на гербі і прапорі Новояворівська видніються три трикутники — геологічне позначення родовищ сірчаної руди. Сьогодні це найбільше у Яворівському районі і 7-ме за ліком у Львівській області місто з населенням більше 30 тис. чоловік. Особливістю Новояворівська є мала площа як для такої кількості населення і відповідно велика його щільність проживання яка складає більше 14 тис. осіб/км² (для порівняння густота населення Львова близько 4 тис. осіб/км²), це пояснюється тим що є забудоване переважно багатоповерховими будинками. Місто має досить хорошу інфраструктуру й вигідне економічне розташування. Розміщене за 14 км на схід від районного центру Яворів і за 30 км на захід від обласного центру Львів. Входить до Львівської агломерації. Поруч із містом проходить автотраса державного значення Львів-Яворів (автошлях М10 ЛьвівІвано-ФранковеКраковець — на Краків). Місто з'єднано зі Львовом залізницею Шкло-Львів (станція «Янтарна»). Неподалік заплановане будівництво міжнародної траси Київ-Лісабон, що входитиме в А4 (третій крітський коридор)
Засноване у 1965 році як селище «Янтарне» (від слова Янтар, Бурштин); перейменоване у 1969 році у селище «Новояворівське»; 20 січня 1986 року отримано статус міста «Новояворівське»; 3 червня 2008 року перейменовано у місто «Новояворівськ». Назва «Новояворівськ» розшифровується як "Новий Яворів".
Залізнична станція у Новояворівську ще з часів заснування по сьогодні носить назву «Янтарна».
Історія[ред. • ред. код]
Постанова уряду СРСР «Про розширення виробництва сірки в Західній Україні» поклало початок розробці Яворівського та Немирівського родовищ сірки та будівництву гірничо-хімічного комбінату (ГХК). Це зумовило проектування та будівництво нового поселення для робітників сірчаної промисловості. Вибір місця його розташування узгоджено з вибором ділянки для будівництва ГХК з усім комплексом основних і супутніх промислових підприємств.
Завдання на проектування житлового поселення «Сєрний» (потім цю назву змінено на «Янтарне») для Яворівського ГХК (ЯДГХП "Сірка") керівництво хімічної промисловості СРСР і Львівського економічного району доручили «КиївНДІП містобудування» Держбуду СРСР 22 квітня 1964. Спеціалісти Держгірхімпроекту розглядали два варіанти розміщення комбінату: «західний», за яким ГХК мав розміститися західніше кар'єру (див. Яворівський кар'єр), в напрямку міста Яворів, і «східний» — з розміщенням комбінату на схід від покладів сірки.
Після техніко-економічних розроблень обох варіантів, їх порівняння та розгляду передпроектних матеріалів Держбудом СРСР у січні 1965 року ухвалили рішення про доцільність будівництва ГХК біля східного краю родовища. Вибір «східного» варіанту зумовив доцільність вибору місця розселення робітників теж зі східного боку кар'єра із забезпеченням санітарно-гігієнічних розривів. Поселення заклали на відстані 5 км на південний схід від промислової зони сірчаного комбінату. Фактично будівництво міста розпочалось 1970 року.
У червні 1969 року, коли селищу «Янтарне» присвоїли назву «Новояворівське», тут проживало 1019 мешканців. На початку 1970 р. збудували першу середню школу, розраховану на 1280 учнів, згодом —Палац культури «Кристал» із актовим залом на 800 місць, лекційним залом і бібліотекою. 20 січня 1986 селище отримало статус міста.
За всю історію міста[Коли?] було збудовано понад 420 тис. м² житла (8 378 квартир), 3 середні школи на понад 5 тис. учнів, навчально-виховний комплекс Новояворівський НВК "ЗОШ ІІ ст. - ліцей", 2 початкові школи на 760 учнів, 9 дитячих садків (5 із них зараз діють), школу мистецтв на 460 учнів, міжшкільний навчально-виробничий комбінат на 960 учнів, професійний ліцей (до 1 лютого 2004 р. — ПТУ) на 1200 учнів (за проектом, зараз навчаються 830—860), лікарняний комплекс з поліклінікою на 500 відвідувачів, лікарню на 300 місць. 1984 року завершено будівництво Палацу культури «Кристал» із великою залою на 720 місць і актовою залою на 250 місць, танцювальною залою, буфетом-кафе, виставковою залою, бібліотекою, хореографічним класом тощо.
Економіка[ред. • ред. код]
На сьогодні Новояворівськ — місто з розвинутою обробною промисловістю, установами та підприємствами обслуговування, інженерною інфраструктурою. У місті мешкають 14 тис. фахових працівників, середній вік яких — 25,2 років. Економічну основу міста становлять до 60 підприємств, спеціалізованих на виробництві будівельних матеріалів, харчових продуктів, одягу, будівництві, пошитті та ремонті взуття, наданні послуг населенню.[Джерело?]


Магазин «Барвінок» в Новояворівську (2013)
У місті діє один ринок, численні магазини (серед них
мережі «Барвінок» та «Рукавичка»), кілька невеликих торгових центрів, два мотелі та чотири АЗС. Відділеннями представлені такі банки як Ощадбанк,ПриватБанкРайффайзен АвальУкрСиббанк та банк «Львів». Діють відділення поштових підприємств «Укрпошта»«Нова пошта»«Автолюкс»«Міст Експрес» та операторів зв'язку «Укртелеком»,«Київстар»«МТС Україна».
Основні промислові підприємства:
·        ТзОВ "Енергія-Новояворівськ" — оператор Новояворівської ТЕЦ
·        ТОВ "Йоха-Україна" — трикотажні вироби
·        Фабрика "Євростиль" — швейна продукція
·        ТОВ "Бейкер-Україна" — вафельна продукція
·        ТОВ "Перфект" — латексні вироби
·        ПП "Обрій" — бетонні вироби
·        ТзОВ "Яворівбуд" — будівництво, ремонт
·        ПП "Шенгофер і К" — автобусні перевезеня
Комунальні послуги надають такі підприємства як «Новояворівськжитло», «Новояворівськліфт», «Новояворівськводоканал» та «Енергія-Новояворівськ».
Культура[ред. • ред. код]
З розпадом СРСР у Новояворівську почалися будувати кілька храмів та пам'ятників видатним діячам історії України. Першим храмом, що почав діяти на території міста, є храм Святих Петра і Павла. Наріжні камені його фундаменту посвятили на Вербну Неділю 1990 р. Храм збудований у традиційному українському стилі.
Православна громада Київського патріархату веде будівництво храму Святої Покрови від 16 липня 2000 року. Того дня архієпископ Дрогобицький і Самбірський Феодосій освятив його наріжний камінь. Храм будують у стилі українського бароко з елементами архітектурних традицій Карпатського регіону.
Споруда церкви Святого Великомученика Юрія є точною копією церкви, збудованої 1540 року в с. Вільшаниця і реконструйованої 1715 року. 1796 року церкву переставили на мурований фундамент. Щоби зберегти пам'ятку від руйнації (Вільшаниця опинилася у зоні сірчаного кар'єру), колишні мешканці села перенесли її у Новояворівськ, а інтер'єр храму;— у церкву селища Шкло. Церква св. Юрія являє собою дерев'яний зруб українсько-візантійського стилю із вмонтованим дерев'яним одвірком церкви 1715 року зі старослов'янським написом про рік реконструкції храму. У Новояворівську церкву встановили у 19951998 рр.
2000 року громада Християн Віри Євангельської завершила будівництво Дому Молитви, який має вигляд ковчега.
Видатною подією в історії міста було відкриття за ініціативи державного діяча Степана Лукашика пам'ятників Тарасові Шевченку та гетьману Івану Мазепі. Пам'ятник Т. Г. Шевченку урочисто відкрили 12 липня 1997 р., пам'ятник І.Мазепі — в День Незалежності України, 24 серпня 1997 року. Обидві події відбулися за участю великої кількості членів греко-католицької та православної громад на чолі з парохами, представників громадсько-політичних організацій, міської та районної влади.
Свідченням сумних подій в українсько-польських відносинах є пам'ятник при в'їзді в Новояворівськ, відомий під місцевою назвою «Біля побитих» (по-польськи — Grób nieznanych żolnierzy). Цей пам'ятник був збудований 1937 року на могилі польських солдатів, загиблих під час українсько-польської війни 1918–1919 рр. Збереглися свідчення старожилів Яворівщини Івана Рубая, Андрія Ткачука та інших про події, увічнені пам'ятником. Тоді за активної участі уродженця села Бердихів Федора Верещинського в околицях села Старичі було знищено польський окупаційний підрозділ. Під час пацифікації 1930 р. Федора Верещинського закатували польські жандарми на постерунку в Прилбичах. Його ім'я було викарбувано на камені надгробного пам'ятника: «…zamordowanch przez Wereszcynkiego…».

Пам'ятник Тарасові Шевченку серед головної площі міста. Позаду — Палац культури «Кристал» (2011)
Центром культурного життя міста є Палац культури «Кристал». У ньому проходять найважливіші заходи соціально-політичного життя, економічні форуми, різноманітні виставки, концерти естрадних і хорових колективів, зірок естради, працюють хорові колективи, танцювальні гуртки, циркова студія, телестудія, бібліотека.
З 1992 р. почесним громадянином міста Новояворівськ Степаном Лукашиком було засновано Міжнародний фестиваль молодих виконавців сучасної української пісні "Молода Галичина", який проводиться щороку 7—12 липня в Палаці культури «Кристал». Свого часу на ранніх етапах своєї кар'єри у фестивалі брали участь такі зірки як Катерина БужинськаНаталія БучинськаКатя Chilly, Тетяна Ліберман (Тіна Кароль), Оксана Грицай (Міка Ньютон), композитори Тимур Усманов, Руслан Талабіра та інші. Серед почесних гостей тут виступали Василь ЗінкевичНазарій ЯремчукСтепан ГалябардаТарас Петриненко,Оксана БілозірАні ЛоракГайтанаОлександр Пономарьовгрупа «Скрябін». Фестиваль був створений як регіональний, згодом переріс у Всеукраїнський а в 2009 році отримав статус Міжнародного.[3]
У Новояворівську почав свій творчий шлях відомий співак і телеведучий, лідер гурту "СкрябінАндрій Кузьменко, продюсер, колишній учасник гурту "Скрябін" Ростислав Домішевський та Сергій Гера (Шура; учасник груп "Скрябін" (1989—2003), "Друга Ріка" (2003-2005) та гурту "Dazzle Dreams" (з 2005). Звідти походить популярний ведучий радіо Lux FM (Львів), організатор розважальних шоу Назар Бійчук. В Новояворівську також сформувався колоритний український поп-гурт DZIDZIO.

Міський стадіон у Новояворівську, база для футбольного клубу «Гірник»
У місті активно розвиваються різні види спорту, особливо біатлонвелоспортбокс. Особливе місце в спортивній сфері міста посідає дитячо-юнацька спортивна школа (спорткомплекс) «Янтар». Тут у різних секціях та гуртках займаються сотні дітей. За час свого існування ДЮСШ «Янтар» підготувала 1 майстра міжнародного класу, 18 майстрів спорту, 35 міжнародних майстрів спорту, 90 першорозрядників, 2,5 тис. майстрів масових розрядів. У спорткомплексі знаходиться великий критий спортивний зал, тренажерний зал та найбільший у місті басейн. Також в Новояворівську є лижні траси на яких займаються біатлоністи. Одним із них є Віталій Кільчицький, бронзовий призер чемпіонату світу з біатлону серед юніорів.
Відомим у місті є боксерський клуб «Січовик», створений 18 квітня 1995 року. Серед його вихованців є переможці багатьох міжнародних турнірів, кандидати у майстри спорту, учасники збірної України. Відомим також є шаховий клуб що збирається у приміщенні Палацу культури «Кристал».
У місті є футбольний стадіон «Розточчя», який є базою для місцевого клубу «Гірник», учасника прем'єр-ліги чемпіонату Львівської області. Тут перші кроки у своїй кар'єрі зробили український футболіст Василь Приймата футзаліст Роман Вахула.
20 листопада 2009 року було відкрито Льодовий палац, він став найсучаснішим льодовим майданчиком Львівщини. Тут виступають хокейні команди «Леви» зі Львова та «Явір» з Яворова.
З Новояворівська походить видатна веслувальниця, чемпіонка Європи, учасниця двох Олімпіад Олена Олефіренко.